Перейти до основного вмісту
Lex et Juctitia

Екскурсія під вальс сніжинок

Формування власного професійного почерку є вкрай важливим для екскурсовода, позаяк це його ориґінальна візитівка та вирізняльна ознака впізнаваности. Саме з метою набуття практичних навичок екскурсовода, 22 Падолиста 2023 року для першокурсників освітньої програми «Бакалавр туризму і рекреації» Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова екскурсію містом провів директор тураґенції «Байдак-тур» Ігор БАЙДАК.
З перших кроків історією Хмельницького усі відзначили своєрідний підхід у проведені екскурсії і власний обґрунтований погляд на окремі речі. Коли один за одним із глибини століть почали виринати цікаві факти – сила уяви допомагала цілісно побачити первісну картину тогочасних вулиць Плоскирова→Проскурова→Хмельницького і його видатних постатей. Харизма і мовленнєва особливість екскурсовода машиною часу переносили наших здобувачів на перший кіносеанс, перші фотозйомки, заселення першої багатоповерхівки та під верби першого фонтану з кам’яними коричневими жабами, а давні будівлі змінювали свій теперішній вигляд і призначення на первісний, стаючи готелями, банками, театром, черговим хлібним магазином, кав’ярнею, зубним кабінетом, аптекою, приватним будинком… Приємно було побувати у затишному Мистецькому дворику під найстарішою виноградною лозою Хмельницького і смакувати її напівзамерзлі плоди. З гіркотою у словах Ігор БАЙДАК ознайомлював студентів з трагічними сторінками та прикрими помилками, які коштували місту тисяч людських життів, десятків зруйнованих і спотворених архітектурних перлин, знищених пам’яток природи упродовж крайніх двох сторіч після пожежі 1822 року. З гордістю відзначено велике розмаїття музеїв, Хмельницьку школу іконопису, Хмельницький академічний обласний театр ляльок, музичні й мистецькі дійства, які формують неповторність туристичного профілю міста. Відтак, є неосяжне поле роботи над власним професійним саморозвитком, розвитком туризму і рекреації у Хмельницькому, виправленням старих й уникненням нових помилок. Сама погода наче акомпанувала Ігорю БАЙДАКУ – швидкість і частота вальсувань сніжинок змінювалися разом з емоційно-інтонаційно-жестикулятивним забарвленням його розповідей просочених авторськими поетичними вставками-переливами.
Останні хвилини екскурсії наче останні акорди заключної опери театрального сезону з ностальґічно-сумним усвідомленням завершення Історії туризму та Навчальної практики «Вступ до фаху». Й тільки сніжинки, що кружляють під важкими свинцевими хмарами і поволі опускаються на майже безлисте, але прекрасне пізньоосіннє місто, своєрідним виром спогадів відтворюють неповторні миті Першого семестру з Дітьми Дюни…