Гостьова лекція з Географії туризму

Інформація про регіональні особливості туристичної індустрії та її місцевий потенціал вкрай необхідна як пересічному туристу, так і фахівцям у галузі туризму для прийняття виважених управлінських рішень. З огляду на потребу в ґрунтовних знаннях про регіональні особливості просторового розміщення туристично-рекреаційних ресурсів, у рамках освітньої програми «Бакалавр туризму і рекреації» у Хмельницькому університеті управління та права імені Леоніда Юзькова передбачена навчальна дисципліна «Географія туризму», вивчення якої допомагає здобувачам вищої освіти скласти у своєрідний «пазл» відомі туристичні дестинації з тими природними та /або культурними об’єктами, що формують їх потужний туристичний потенціал.
Серед основних форм і видів туризму виділяється культурно-пізнавальний, метою якого є поширення знань і тлумачення значень символів та цінностей соціокультурного середовища певної території, популяризація визначних пам’яток культури та етнічних особливостей життя народонаселення. Для кращого ознайомлення з культурно-історичними ресурсами туризму та усвідомлення їх атрактивної ролі у залученні туристичних потоків до Хмельницької області, для студентів другого курсу спеціальності 242 Туризм і рекреація 9 жовтня 2023 року була проведена гостьова лекція зі старшою науковою співробітницею КЗК «Хмельницький обласний краєзнавчий музей» Катериною ДАНИЛОВОЮ на тему «Культурно-історичні ресурси як передумова розвитку культурно-пізнавального туризму в Україні і світі».
Під час лекції здобувачі вищої освіти змогли систематизувати об’єкти культурно-пізнавального туризму та зрозуміти специфіку діяльності музейної установи. Зокрема, у Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї можна ознайомитись з етнографічними («Світлиця народної творчості»), археологічними (понад 40 тисяч предметів старовини під умовною назвою «Старожитності»), сакральними (що стосуються ранніх форм вірувань та світової релігії) та природними (понад 13 тисяч предметів природничого фонду) пам’ятками.
Більш детально Катерина ДАНИЛОВА зупинилася на описі колекції «Скарби Болохівського князівства» (ХІІ–ХІІІ ст.), до якої увійшли стародавні ювелірні прикраси, знайдені у селах Теліжинці Старосинявської громади та Городище на Деражнянщині. Проявивши інтерес до хімічного складу, призначення і вартості цих пам’яток, студенти дізналися, що ювелірні вироби виготовлялися з дорогоцінних металів (срібло, золото) з використанням різноманітних технік («скань», «чернь», «гравірування», «лиття», «позолота»). Браслети-наручі, скроневі підвіски, медальйони, шийні гривни, очілля, жіночі та чоловічі персні, колти з ряснами (з геометрично-рослинним орнаментом, переважно з зображенням птахів) вражають тим, що в їх оздобленні гармонійно переплітаються язичницькі і християнські мотиви. На деяких пам’ятках нанесені символи, розшифрувати які фахівцям досі не вдалося! Крім виконання суто естетичної функції, прикраси також свідчили про статус власника, могли використовуватись у прагматичних цілях (наприклад, за допомогою наручів закріплювали довгі рукави, що були характерними для тогочасного одягу), також слугували оберегом від злих духів, і ця традиція згодом трансформувалася у всесвітньо відому українську вишивку. Безумовно, важко переоцінити фінансову, а тим більше духовну цінність цих скарбів, тим більше, що деякі з них є унікальними і не мають аналогів у світовому масштабі.
Як зауважила лекторка, робота музею є досить цікавою, оскільки передбачає тісну співпрацю фахівців різних галузей – істориків, археологів, етнографів, біологів, реставраторів, релігіє- та мистецтвознавців. Для підвищення атрактивності культурної установи сьогодні активно залучаються ІТ-фахівці, а також маркетологи. Крім того, надзвичайно важливим аспектом є дотримання правил безпеки, оскільки періодично ми дізнаємось про гучні справи викрадення музейних експонатів, які, на жаль, рідко повертаються до скарбниць, переважно осідаючи у приватних колекціях недобросовісних «цінителів культури». Безумовно, ускладнює роботу музею війна, в умовах якої надзвичайно гостро стоїть питання збереження не просто музейних цінностей, але й самої ідентичності української культури.
Зі свого боку, студенти запропонували підтримувати інтерес до музею завдяки впровадженню хоча б віртуальних екскурсій запасником, до якого наразі має доступ лише зберігач музейних скарбів. Втім, усі погодились, що після перемоги практично в кожного з’явиться бажання відвідати музеї та інші культурні установи, щоб вкотре відчути дух незламного українства.
Лекторка подякувала студентам за виявлений інтерес та креативні ідеї, а також висловила зацікавленість у подальшій плідній співпраці між ХУУП імені Леоніда Юзькова та КЗК «Хмельницький обласний краєзнавчий музей», яка була офіційно започаткована у лютому 2023 року шляхом підписання відповідного договору.