Пила Василь Іванович

Якщо Ви навчались у Хмельницькому інституті управління і права наприкінці 1990-х років або пізніше у Хмельницькому університеті управління та права, Ви пам’ятаєте Пилу Василя Івановича як голову державної екзаменаційної комісії, завідувача кафедри та професора, що читав захопливі лекції про економіку. Він ніколи не стояв біля трибуни і не проголошував нудних промов. Його стиль - говорити просто і зрозуміло, пояснювати на прикладах, іноді жартувати або задавати несподівані питання, щоб переключити увагу, викликати інтерес. Зазвичай, Василь Іванович, спортивною ходою рухався між рядами та пояснював матеріал, спілкуючись зі слухачами на рівних. Він ніколи не підкреслював свого статусу і високого суспільного положення, хоча був поважним і широко відомим в Україні та за її межами науковцем.
Пила Василь Іванович народився у Чернігові у доволі складні та голодні часи, його дитинство припало на війну, та й студентські роки не були простими. Що допомагало йому долати життєві труднощі? Чудова вдача, гарна сім'я та справжній чоловічий характер. А ще - спорт. Він займався волейболом, боксом, плаванням, але справжнє натхнення знаходив у баскетболі. Маючи невисокий зріст і при цьому велике бажання грати, він випередив багатьох однолітків: зі шкільних спортивних площадок і до іменитих університетських команд був капітаном, який вів своїх друзів до спортивних перемог. Мріяв підкорити небо і вступав до льотної школи, але не судилося. Прийняв самостійне рішення їхати на навчання до Київського лісогосподарського інституту і повідомив про це своїх спантеличених батьків як про вирішену справу. Студіював з інтересом, та не забував про спорт. Після закінчення інституту і вручення диплому інженера лісового господарства працював на великому виробництві. Удосконалював свої знання, набував нових вмінь та загартовував характер. Багато навчався, постійно працював над собою і жодну справу у житті не вважав марним витрачанням часу. Які б складні завдання не ставило перед ним життя, він вирішував їх із достоїнством: вивчав англійську, опановував економетрію, математичне моделювання, програмний підхід і кібернетику. Багато читав і постійно спілкувався з фахівцями, - практиками, науковцями, педагогами. Ніколи не боявся відстоювати свою позицію та при цьому мав надзвичайний талант уважно слухати співрозмовника, надихати учнів, мотивувати колег до спільних та амбітних наукових проектів.
Василь Іванович - автор численних нормативних актів, методичних рекомендацій загальнодержавного рівня. Під його керівництвом та за безпосередньої участі виконувались прикладні економічні дослідження, замовниками яких були Міністерство економіки, Міністерство промислової політики, Міністерство лісового господарства, Міністерство фінансів, органи регіонального управління, міжнародні інституції. Він зробив неоціненний внесок у вивчення механізмів регулювання економіки на макро- та мезорівні, регіонального розвитку (зокрема – створення та функціонування вільних економічних зон, територій пріоритетного розвитку, транскордонного співробітництва).
Понад 40 років поспіль працював на керівних посадах в Науково-дослідному економічному інституті Міністерства економіки України. Читав лекції у провідних вітчизняних університетах, виховав цілу плеяду учнів - аспірантів і докторантів. Він - автор понад біля 200 наукових праць, член низки редакційних колегій наукових періодичних фахових видань України, спеціалізованих вчених рад по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора економічних наук. Тривалий час був експертом Вищої атестаційної комісії України та Міністерства освіти і науки України.
Пила Василь Іванович народився у Чернігові у доволі складні та голодні часи, його дитинство припало на війну, та й студентські роки не були простими. Що допомагало йому долати життєві труднощі? Чудова вдача, гарна сім'я та справжній чоловічий характер. А ще - спорт. Він займався волейболом, боксом, плаванням, але справжнє натхнення знаходив у баскетболі. Маючи невисокий зріст і при цьому велике бажання грати, він випередив багатьох однолітків: зі шкільних спортивних площадок і до іменитих університетських команд був капітаном, який вів своїх друзів до спортивних перемог. Мріяв підкорити небо і вступав до льотної школи, але не судилося. Прийняв самостійне рішення їхати на навчання до Київського лісогосподарського інституту і повідомив про це своїх спантеличених батьків як про вирішену справу. Студіював з інтересом, та не забував про спорт.
Після закінчення інституту і вручення диплому інженера лісового господарства працював на великому виробництві. Удосконалював свої знання, набував нових вмінь та загартовував характер. Багато навчався, постійно працював над собою і жодну справу у житті не вважав марним витрачанням часу.
Які б складні завдання не ставило перед ним життя, він вирішував їх із достоїнством: вивчав англійську, опановував економетрію, математичне моделювання, програмний підхід і кібернетику. Багато читав і постійно спілкувався з фахівцями, - практиками, науковцями, педагогами. Ніколи не боявся відстоювати свою позицію та при цьому мав надзвичайний талант уважно слухати співрозмовника, надихати учнів, мотивувати колег до спільних та амбітних наукових проектів.