Від безбар’єрності до соціальної стійкості: в Університеті обговорили сучасні виклики соціального забезпечення та соціальної роботи

21 травня 2026 року в Хмельницькому університеті управління та права імені Леоніда Юзькова відбулася ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Соціальне забезпечення та соціальна робота в умовах сучасних викликів».

Організаторами конференції виступили Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» та Федерація профспілок Хмельницької області.

Захід відбувся у змішаному форматі: очно — в актовій залі Радомира Кондратьєва Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, а також дистанційно — із використанням сервісу відеоконференцзв’язку Zoom.

Конференція об’єднала представників освітнього, правозахисного, соціального, ветеранського, реабілітаційного та громадського середовищ. У центрі уваги були питання безбар’єрності, соціальної підтримки, інклюзії, захисту прав дітей в умовах війни, працевлаштування осіб з інвалідністю та ветеранів, розвитку соціальних послуг, безоплатної правничої допомоги, молодіжної роботи та підтримки осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Відповідно до загальної логіки заходу, робота конференції була зосереджена на двох змістових напрямах: формуванні безбар’єрного середовища та пошуку практичних відповідей на сучасні виклики у соціальній сфері.

Безбар’єрність як умова реальної участі людини в житті громади

Одним із центральних питань конференції стала безбар’єрність. Учасники наголошували, що в сучасних умовах її не можна зводити лише до архітектурної доступності. Безбар’єрне середовище охоплює доступ до соціальних, освітніх, реабілітаційних, правничих, інформаційних і комунікаційних послуг, а також можливість людини брати повноцінну участь у житті громади.

Регіональний досвід забезпечення безбар’єрності було розглянуто крізь призму діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Оксана Кізаєва, представниця Уповноваженого у Хмельницькій області, представила проблематику моніторингу безбар’єрного доступу, зокрема у сфері соціального обслуговування та діяльності громад. Учасники обговорювали необхідність не лише виявляти бар’єри, а й забезпечувати реальні механізми їх усунення, залучаючи до цього органи влади, громадські організації та самих отримувачів послуг.

Окремо було порушено питання безбар’єрності в освітньому середовищі. Учасники звертали увагу на те, що інклюзивна освіта потребує комплексного підходу: фізичної доступності закладів, належного психолого-педагогічного супроводу, підготовлених фахівців, співпраці з батьками та створення умов, у яких дитина з особливими освітніми потребами не є формально “включеною”, а реально бере участь в освітньому процесі.

Реабілітація дітей з інвалідністю та раннє втручання

Важливим практичним блоком конференції стало обговорення сучасних викликів комплексної реабілітації дітей з інвалідністю. Досвідом роботи поділилися представниці Хмельницького міського центру комплексної реабілітації дітей з інвалідністю «Школа життя» — Леся Шевчук і Марія Данилюк.

Під час презентації було висвітлено напрями діяльності центру, зокрема роботу з дітьми з інвалідністю, послугу раннього втручання, підтримку інклюзивної освіти, використання спеціалізованого обладнання та сенсорної кімнати. Окрему увагу приділено потребі міждисциплінарної взаємодії між фахівцями, родинами, закладами освіти та соціальними службами.

Обговорення засвідчило, що реабілітаційні послуги для дітей з інвалідністю мають бути не епізодичною допомогою, а частиною сталої системи підтримки дитини і сім’ї. Особливої ваги набуває раннє втручання, яке дозволяє своєчасно реагувати на потреби дитини та підтримувати батьків у перші роки її розвитку.

Соціальні служби та підтримка сімей у складних життєвих обставинах

У межах конференції було також представлено діяльність Хмельницького міського центру соціальних служб. Мар’яна Любецька розповіла про напрями роботи центру, зокрема психологічне консультування, соціальну підтримку сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, а також наставництво для дітей, які потребують додаткової підтримки.

Особливий інтерес викликали практики роботи з дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування, та дітьми, які перебувають у вразливому становищі. Учасники наголошували, що наставництво, волонтерська підтримка та соціальний супровід можуть стати важливими інструментами не лише допомоги дитині, а й її соціальної інтеграції.

Працевлаштування осіб з інвалідністю та підтримка ветеранів

Окремий блок конференції було присвячено працевлаштуванню осіб з інвалідністю, ветеранів та інших категорій громадян, які потребують підтримки на ринку праці. Інна Шевель, представниця Хмельницького обласного центру зайнятості, розповіла про програми та інструменти, які можуть бути використані для створення робочих місць, професійного навчання, адаптації робочого середовища, отримання ваучерів, мікрогрантів і грантів для започаткування або розвитку власної справи.

Учасники конференції підкреслювали, що зайнятість має не лише економічне, а й соціальне значення. Для ветеранів, осіб з інвалідністю та людей, які пережили складні життєві обставини, робота може бути важливим елементом повернення до активного життя, відновлення соціальних зв’язків і відчуття власної спроможності.

Значну увагу було приділено підтримці ветеранів та їхніх родин. Обговорювалися діяльність ветеранських просторів, питання безбар’єрного доступу, психологічної та правової підтримки, а також важливість коректної комунікації з ветеранами. У цьому контексті звучали виступи й обговорення, пов’язані з роботою «Ветеранського простору» у Хмельницькому.

Під час дискусії наголошувалося, що ветеранська політика на рівні громади має бути чутливою, практичною і позбавленою формалізму. Йдеться не лише про створення окремих сервісів, а про готовність усіх інституцій — від соціальних служб до закладів освіти й роботодавців — взаємодіяти з ветеранами з повагою та розумінням їхнього досвіду.

Захист прав дітей в умовах війни

Важливим змістовим напрямом конференції став захист прав дітей в умовах війни. Марина Топоркова представила доповідь, присвячену міжнародному та національному захисту прав дітей у воєнний час.

Учасники обговорювали особливу вразливість дітей під час збройного конфлікту, порушення їхніх прав унаслідок війни, а також значення міжнародно-правових стандартів, зокрема положень Женевських конвенцій і Конвенції ООН про права дитини. Було наголошено, що захист прав дітей в умовах війни потребує не лише правових механізмів, а й ефективної роботи соціальних, освітніх, психологічних і реабілітаційних служб.

Окремо підкреслювалося, що діти, які постраждали від війни, потребують довготривалої підтримки. Така підтримка має охоплювати безпечне середовище, доступ до освіти, психологічну допомогу, соціальний супровід і захист від повторної травматизації.

Професійна адаптація ветеранів і нові можливості для участі в житті громади

До обговорення також долучився Андрій Одаренко, ветеран, співзасновник IT-школи School of Modern Skills. У своєму виступі він акцентував увагу на практичному вимірі підтримки ветеранів, їхній професійній адаптації, можливостях навчання та повернення до активної участі в економічному й громадському житті. Особливу увагу було звернено на те, що підтримка ветеранів не повинна зводитися лише до соціальної допомоги, а має включати створення реальних можливостей для самореалізації, здобуття нових навичок, працевлаштування та розвитку власних ініціатив.

Виступ Андрія Одаренка органічно поєднав правозахисну проблематику другої панелі з практичними питаннями ветеранської політики, зайнятості та соціальної інтеграції. Учасники конференції наголошували, що саме такі приклади дозволяють побачити ветерана не лише як отримувача підтримки, а як активного учасника розвитку громади, освіти, підприємництва та нових соціальних практик.

Протидія домашньому та гендерно зумовленому насильству

У межах конференції також було порушено питання запобігання домашньому та гендерно зумовленому насильству. Представниця Центру запобігання та протидії насильству розповіла про практичну роботу з постраждалими особами, зокрема про функціонування кризових кімнат, безпечного притулку та інші форми підтримки.

Учасники обговорювали, що ефективна допомога постраждалим потребує не лише формальних алгоритмів, а й реальної міжвідомчої взаємодії. Важливими залишаються своєчасне реагування, професійна підготовка фахівців, координація між установами та недопущення ситуацій, коли людина змушена самостійно шукати допомогу в різних інституціях.

Окремо було звернено увагу на проблему професійного вигорання фахівців, які працюють із постраждалими від насильства, війни та інших травматичних обставин. Це питання є важливим не лише для самих працівників, а й для якості соціальних послуг загалом.

Молодіжний простір, волонтерство та соціальна активність молоді

Ще одним напрямом обговорення стала робота з молоддю. Було представлено діяльність Молодіжного простору «12–21» у Хмельницькому, який працює з молодими людьми, надає можливості для соціально-психологічної підтримки, профорієнтаційного консультування, розвитку волонтерства та залучення молоді до суспільно корисної діяльності.

Учасники конференції відзначали, що молодіжні простори можуть бути важливими осередками профілактики соціальної ізоляції, асоціальної поведінки, емоційного виснаження та втрати мотивації. В умовах війни такі простори набувають додаткового значення, оскільки дозволяють молоді відчувати залученість, підтримку та можливість впливати на життя громади.

Залучення студентів і молоді до волонтерської діяльності розглядалося як один із ресурсів підтримки вразливих груп населення. Водночас наголошувалося, що волонтерська участь потребує організації, наставництва, етичної підготовки та розуміння меж відповідальності.

Безоплатна правнича допомога як інструмент доступу до справедливості

Окрему увагу було приділено системі безоплатної правничої допомоги. Ольга Чорна, представниця Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, розповіла про можливості системи, зокрема щодо надання безоплатної вторинної правничої допомоги, доступу до консультацій, інформаційних ресурсів і гарячої лінії.

Під час обговорення було підкреслено, що правнича допомога є важливою гарантією для осіб, які перебувають у вразливому становищі. В умовах війни потреба в доступній правовій інформації та професійній допомозі зростає, адже громадяни стикаються з питаннями соціальних виплат, статусів, житла, працевлаштування, сімейних відносин, документів, наслідків переміщення та іншими правовими проблемами.

Учасники також звернули увагу на значення цифровізації та інформаційно-аналітичних систем, які можуть спростити доступ громадян до правничих і соціальних консультацій.

Спільні висновки та значення конференції

Упродовж конференції неодноразово підкреслювалося, що сучасні соціальні виклики неможливо вирішити силами лише однієї установи чи одного сектору. Підтримка людини в умовах війни потребує узгодженої взаємодії органів влади, соціальних служб, закладів освіти, правозахисних інституцій, громадських організацій, ветеранських просторів, служб зайнятості, молодіжних центрів і волонтерських ініціатив.

Одним із ключових висновків стало розуміння безбар’єрності як наскрізного принципу соціальної політики. Вона має стосуватися не лише фізичного простору, а й доступу до інформації, послуг, освіти, праці, правової допомоги, реабілітації, комунікації та участі в житті громади.

Конференція також засвідчила важливість поєднання наукового аналізу й практичного досвіду. Саме на перетині академічного бачення, управлінських рішень і щоденної роботи фахівців соціальної сфери можуть формуватися підходи, здатні відповідати реальним потребам людей.

Модераторкою конференції була завідувачка кафедри соціального забезпечення Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, членкиня Науково-консультативної ради Національної соціальної сервісної служби України, кандидатка юридичних наук, доцентка Надія Чудик-Білоусова.

Окремою складовою заходу стала виставка архівних документів, підготовлена Державним архівом Хмельницької області. Експозиція представила архівні документи та матеріали, що висвітлюють розвиток соціальної сфери, історію становлення соціального забезпечення та окремі аспекти суспільного життя регіону. Виставка органічно доповнила наукову дискусію, надавши їй історичного виміру, а також сприяла популяризації документальної спадщини, збереженню історичної пам’яті та глибшому розумінню еволюції соціальної підтримки на Хмельниччині.

ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Соціальне забезпечення та соціальна робота в умовах сучасних викликів» стала майданчиком для фахової розмови про те, як у складних умовах воєнного часу забезпечувати гідність людини, доступність послуг, підтримку вразливих категорій населення та соціальну стійкість громад.

Захід підтвердив, що соціальна робота і соціальне забезпечення сьогодні є не лише сферою надання допомоги, а й важливим інструментом захисту прав людини, зміцнення довіри в громаді та відновлення суспільної згуртованості.