«Людина. Праця. Право»: у Хмельницькому провели Кондратьєвський форум
25–26 вересня 2026 року у Хмельницькому університеті управління та права імені Леоніда Юзькова відбулася науково-практична конференція «Людина. Праця. Право: Кондратьєвський форум», присвячена 100-річчю від дня народження доктора юридичних наук, професора, заслуженого юриста України Радомира Івановича Кондратьєва. Співорганізатором Форуму виступив Львівський національний університет імені Івана Франка — університет, з яким була пов’язана значна частина наукового та педагогічного шляху вченого.
Кондратьєвський форум став не лише ювілейним заходом, присвяченим пам’яті визначного правознавця. Його задум полягав у тому, щоб повернути наукові ідеї професора Кондратьєва до сучасної дискусії — про людину і працю, співвідношення централізованого, локального та договірного регулювання, соціальний захист, правові цінності, сучасний ринок праці та виклики, з якими українське суспільство стикається в умовах війни й майбутнього відновлення. Саме тому тематичне поле Форуму свідомо вийшло за межі класичної проблематики трудового права й об’єднало правників, представників соціальної сфери, органів публічної влади, фахівців із соціального діалогу та здобувачів освіти.
Символічним прологом до наукової роботи стало відкриття меморіальної дошки професорові Радомиру Кондратьєву. Уже після цієї церемонії учасники продовжили роботу в межах пленарного засідання. Відкриваючи Форум, ректор Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова Олег Омельчук наголосив, що організатори бачать у ньому не одноразовий ювілейний захід, а початок традиції. За його словами, поколінням, які мали можливість працювати й навчатися разом із Радомиром Івановичем, є що передати молодим науковцям і студентам — як про сформовані ним традиції Хмельницького університету, так і про львівську школу права, у розвитку якої вчений відіграв помітну роль.
Олег Омельчук коротко окреслив життєвий і науковий шлях ювіляра: від навчання у Львівському державному університеті імені Івана Франка та роботи в органах прокуратури до захисту кандидатської і докторської дисертацій, багаторічної праці у Львівському університеті та переїзду 1996 року до Хмельницького, де Радомир Кондратьєв очолив кафедру теорії та історії держави і права, а згодом став першим проректором з наукової роботи.
Роботу Форуму розпочали також із вшанування полеглих захисників і захисниць України. Ректор наголосив, що можливість навчатися, досліджувати, дискутувати й проводити наукові заходи під час війни існує завдяки тим, хто захищає державу, після чого присутні вшанували загиблих хвилиною мовчання.
До учасників Форуму з вітальним зверненням звернувся Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Він наголосив на значенні постаті Радомира Кондратьєва для української юридичної науки та правничої освіти, а також на важливості не лише збереження пам’яті про видатних учених, а й продовження започаткованих ними наукових традицій і пошуку відповідей на сучасні виклики.
Особистими спогадами про професора Кондратьєва поділився народний депутат України, доктор юридичних наук, професор Микола Стефанчук. Він пригадав, що саме в цій аудиторії слухав свою першу студентську лекцію, яку читав Радомир Іванович. На його переконання, ціннісні орієнтири професора як людини і правника залишилися не лише в наукових текстах, а й у світогляді його учнів. Сам Форум він назвав своєрідною «інтелектуальною майстернею», у якій наукова дискусія має приводити до конкретних пропозицій щодо вдосконалення українського законодавства.
Під час урочистої частини відбулося й вручення відзнак науково-педагогічним працівникам університету. Зокрема, Олена Галус була відзначена Почесною грамотою Асоціації українських правників, а професорові Віктору Налуцишину було вручено Подяку Голови Верховної Ради України за особистий внесок у розвиток юридичної науки, підготовку кадрів, професіоналізм та активну громадянську позицію.
Заступник голови Хмельницької обласної ради Валентин Соколюк, який свого часу також навчався у професора Кондратьєва, звернув увагу на особливу актуальність назви Форуму — «Людина. Праця. Право». За його словами, за юридичною нормою завжди стоять конкретна людина, її життя, праця, безпека та гідність. Війна суттєво змінила трудові відносини, ринок праці й підходи до соціального захисту, поставивши перед державою і громадами питання повернення ветеранів до цивільного життя, підтримки внутрішньо переміщених осіб та створення умов для повоєнного відновлення. Тому продовження започаткованої професором Кондратьєвим наукової дискусії, наголосив він, важливе не лише для юридичної науки, а й для держави та місцевих громад.
Особливо особистим став виступ директора Департаменту освіти і науки Хмельницької обласної військової адміністрації, професора Олександра Пунди. Він говорив про своєрідний інтелектуальний міст між Львівським університетом і молодим тоді Хмельницьким інститутом, одним із творців якого став професор Кондратьєв. Олександр Пунда пригадав його як надзвичайно вимогливого викладача, із яким було цікаво сперечатися і який спонукав студента не механічно засвоювати матеріал, а шукати аргументи. Зберігся в нього й студентський конспект лекцій Радомира Івановича з трудового права. Головний висновок виступу був простим: лише з часом учні повною мірою усвідомлюють масштаб роботи своїх учителів та те, наскільки багато від них отримали.
Учасників Форуму від імені співорганізаторів привітала завідувачка кафедри соціального права Львівського національного університету імені Івана Франка, професорка Світлана Синчук. Для неї Кондратьєвський форум — це приклад наукового заходу, який об’єднує академічну спільноту навколо особистості й водночас навколо ідей. Світлана Синчук пригадала Радомира Івановича як свого наукового керівника: перший чорновик її дипломної роботи повернувся практично весь у червоних виправленнях, однак саме така вимогливість згодом дала можливість усвідомити справжню роль наставника. Однією з наскрізних тем наукової спадщини професора вона назвала децентралізацію правового регулювання в різних її формах, яка й сьогодні об’єднує значну частину проблематики соціального права.
Професор кафедри соціального права Львівського університету Володимир Бурак наголосив на особливому місці Радомира Кондратьєва у формуванні двох наукових і освітніх осередків. Саме він стояв біля витоків кафедри, яка нині є кафедрою соціального права ЛНУ імені Івана Франка, а пізніше долучився до становлення університету в Хмельницькому. Окремо Володимир Бурак закликав сучасних дослідників повертатися до його праць із проблем локального й договірного регулювання, адже чимало нинішніх наукових конструкцій мають витоки саме в монографіях і статтях професора Кондратьєва.
Пленарне засідання модерував завідувач кафедри трудового, земельного та господарського права ХУУП імені Леоніда Юзькова, професор Іван Костяшкін.
Першою прозвучала доповідь доцентки Надії Стеньгач «Кафедра як школа життя: спогади про Радомира Івановича». Її виступ показав інший вимір спадщини професора — не лише тексти, концепції та наукові школи, а й академічну атмосферу, яку він умів створити. За її спогадами, засідання кафедри нерідко завершувалися тривалими дискусіями про природне і позитивне право, справедливість, мораль та майбутнє України. Кондратьєв не прагнув перемогти в суперечці — він прагнув змусити співрозмовника думати. м
Не менш яскравими були спогади про іншу сторону характеру суворого професора — любов до української пісні, баян і гітару, великий записник із сотнями назв пісень і створений кафедрою власний пісенник, який Надія Стеньгач жартома назвала прикладом «локальної нормотворчості у дії». За цими деталями, однак, стояла серйозна думка: кафедра для Кондратьєва була спільнотою людей, які не лише працювали, а й мислили, дискутували, дружили та створювали університетське середовище.
Доповідачка звернула увагу й на здатність професора бачити потенціал у молодих людях. Лаборантами кафедри ставали сильні студенти, для яких ця робота нерідко виявлялася початком великої професійної кар’єри. Серед них були, зокрема, майбутній міністр внутрішніх справ Денис Монастирський, майбутній голова Хмельницької ОДА Дмитро Габінет, нині професор і заступник голови МКАС Володимир Нагнибіда та інші.
Важливим продовженням меморіально-наукової частини став виступ членкині-кореспондентки НАПрН України, професорки Галії Чанишевої. Вона наголосила на фундаментальному значенні праць Кондратьєва для становлення української науки трудового права і зазначила, що й сьогодні звертається до його досліджень локального нормативного регулювання. Особливим був і її особистий спогад: 2002 року Радомир Кондратьєв виступив офіційним опонентом під час захисту її докторської дисертації та підтримав наукові положення, які на той час сприймалися неоднозначно, зокрема концепцію колективних трудових відносин і соціального партнерства.
Окремий блок пленарної дискусії був присвячений сучасній системі врегулювання трудових спорів. Заступниця голови Національної служби посередництва і примирення Світлана Запара звернула увагу на те, що воєнний стан, переміщення працівників і підприємств, дефіцит трудових ресурсів та необхідність швидкого відновлення економіки вимагають переходу від одновимірної моделі вирішення спорів до системи, де інструмент обирається залежно від природи конфлікту та стадії його розвитку. Серед ключових напрямів вона назвала трудову медіацію та трудовий арбітраж, передбачені законопроєктом № 12034 і проєктом нового Трудового кодексу.
У виступі було представлено й практичні результати роботи НСПП: після підготовки за підтримки Міжнародної організації праці 18 тренерів із трудової медіації у 2025 році у 2026-му розпочалася спеціалізована підготовка трудових медіаторів. На 24 місця було подано 96 заявок. Наступні набори плануються у 2027 році. Паралельно формується система підготовки трудових арбітрів. Головною ж ідеєю виступу стало розуміння переговорів, примирення, медіації, трудового арбітражу та судового захисту не як конкурентних, а як взаємодоповнювальних елементів єдиної системи захисту трудових прав.
Професорка кафедри соціального права Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Рим запропонувала подивитися на проблему оплати праці в освіті з незвичного для традиційної трудоправової дискусії боку — як на можливий прояв структурної гендерної дискримінації. За наведеними нею даними, жінки становлять 83,4 % учителів, майже 99 % вихователів дошкільних закладів та близько трьох чвертей директорів шкіл, тоді як сама освіта залишається однією з порівняно низькооплачуваних сфер.
На думку Олени Рим, дискусію не можна зводити лише до однакової зарплати чоловіка і жінки на тій самій посаді. Принцип рівності охоплює також рівну оплату за працю рівної цінності — навіть якщо йдеться про різні професії. Серед можливих кроків вона запропонувала гендерно нейтральну методику оцінювання посад і чіткіше закріплення принципу рівної оплати за працю рівної цінності в законодавстві.
З вітальним словом до Форуму звернулася завідувачка кафедри трудового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Олена Середа. Вона наголосила: подібні зустрічі важливі не через формальний календар наукових заходів, а через відчуття зв’язку поколінь. Питання, які ставив Радомир Кондратьєв, — про справедливість права, баланс інтересів працівника, роботодавця і держави — кожне покоління має вирішувати заново. Особливого значення ці питання набувають сьогодні, коли люди працюють під звуки повітряних тривог, далеко від дому або повертаються до цивільного життя після фронту. Сам факт проведення наукової конференції під час війни вона назвала своєрідним виявом віри в майбутнє та силу знання.
Професор Сергій Вавженчук зосередився на проблемах захисту трудових прав у новому проєкті Трудового кодексу. Він звернув увагу на неточності у співвідношенні понять «захист» і «відновлення» порушеного права, а особливо — на запропоноване регулювання угод про неконкуренцію. На його думку, одного дозволу сторонам укладати такі угоди недостатньо: необхідні законодавчі критерії їх допустимості, меж, строку, обґрунтованості та компенсації працівникові. Для порівняння доповідач звернувся до досвіду США, Франції та Німеччини, де подібні обмеження супроводжуються значно детальнішими гарантіями.
Особливо безпосередньо з науковою спадщиною ювіляра була пов’язана доповідь професора кафедри міжнародного, цивільного та комерційного права Державного торговельно-економічного університету Михайла Шумила «Актуальність праць проф. Р. Кондратьєва щодо локальних норм трудового права під час рекодифікації трудового законодавства». Він наголосив, що фундаментальні праці 1970-х років про локальне правове регулювання та співвідношення централізованих і локальних норм сьогодні набувають нового звучання. Серед передумов повноцінного розвитку локального регулювання доповідач назвав перенесення частини питань на рівень колективно-договірного регулювання, посилення ролі представників працівників, розвиток культури соціального діалогу та належні економічні умови.
Михайло Шумило окремо наголосив, що новий Трудовий кодекс не повинен намагатися детально врегулювати практично всі трудові відносини. Завдання держави — встановити основні стандарти, гарантії та «червоні лінії», тоді як значна частина конкретних умов праці має визначатися індивідуальним договором або локальними нормативними актами. Саме в цьому він побачив актуальність ідей, сформульованих професором Кондратьєвим десятиліття тому.
Після перерви професор кафедри трудового права та права соціального забезпечення Київського національного університету імені Тараса Шевченка Віктор Щербина представив доповідь «Окремі проблеми добору суддів Конституційного Суду України: трудоправовий аспект». У центрі його уваги опинилися критерії добору суддів Конституційного Суду, питання громадянства, рівня володіння державною мовою та доцільності запровадження цензу осілості. Вихідною для доповіді стала теза, що судді Конституційного Суду також є суб’єктами трудових відносин, а отже, окремі питання їхнього статусу можуть і мають аналізуватися й з позицій трудового права.
Завідувач кафедри права та публічного управління Київського національного університету будівництва і архітектури Володимир Нікітін представив доповідь «Локальне регулювання дистанційної праці в органах місцевого самоврядування в умовах війни: право на відключення, цифровий контроль і кібербезпека».
Міждисциплінарність Форуму яскраво проявилася в доповіді про професійну цифрову грамотність фахівців соціальної сфери як передумову доступності та якості соціальних послуг. Михайло Журба, здобувач вищої освіти Черкаського державного технологічного університету, у доповіді зосередився на тому, що цифровізація соціального захисту сама по собі ще не гарантує доступності соціальних послуг. Серед реальних бар’єрів він назвав проблеми з доступом до пристроїв та інтернету, електронною ідентифікацією, недоступністю інтерфейсів і безпечним опрацюванням конфіденційної інформації. За таких умов фахівець із підтримки ветеранів фактично стає посередником між конкретним запитом людини та складною системою державної, муніципальної й недержавної допомоги.
У доповіді було запропоновано розглядати професійну цифрову грамотність як комплексну компетентність, що охоплює пошук і перевірку інформації, безпечне використання цифрових інструментів, зрозуміле пояснення процедур, вибір належного каналу комунікації та збереження автономії отримувача послуг. Запропонована модель передбачає інформаційний, сервісно-комунікаційний, безпеково-етичний і правовий компоненти, а також п’ятиетапний маршрут роботи із запитом. Принциповою тезою стало те, що критерієм якості цифрового супроводу має бути не кількість виконаних електронних операцій, а реальний результат для людини — отримання необхідної послуги без створення залежності від посередника.
Ще одна доповідь соціально-правового блоку була присвячена пенсійному забезпеченню військовослужбовців з інвалідністю. Доцентка кафедри соціального права Львівського національного університету імені Івана Франка Оксана Гірник звернула увагу на труднощі доведення причинного зв’язку між інвалідністю та проходженням військової служби, а також на практичні проблеми, які виникають через різне юридичне значення формулювань «пов’язано з проходженням військової служби» та «пов’язано із захистом Батьківщини». На її думку, ці поняття необхідно чіткіше розмежувати на законодавчому рівні, оскільки від них залежить обсяг пенсійних та інших соціальних гарантій для військовослужбовця.
Завершувала пленарну наукову дискусію доцентка кафедри соціального права Львівського національного університету імені Івана Франка Тетяна Парпан із доповіддю «Нормування праці працівників: реалії та перспективи правового регулювання». Вона також почала зі спогадів про Радомира Кондратьєва, до кафедри якого прийшла лаборанткою ще 1990 року. А далі звернулася до сучасних трансформацій праці: переходу від переважно фізичної до розумової й емоційної роботи, цифровізації, платформної зайнятості, дистанційної праці та гнучких режимів. За цих умов традиційні підходи до нормування праці дедалі менше відповідають реальності.
Особливого значення, на її думку, набуває локальне регулювання, оскільки саме на рівні конкретного роботодавця можна врахувати характер роботи, технології, психоемоційне навантаження та особливості певних категорій працівників. Це особливо помітно у сфері охорони здоров’я й освіти та в умовах війни. Підсумовуючи, Тетяна Парпан виступила за оптимальне поєднання законодавчого, договірного та посиленого локального регулювання норм праці.
Підбиваючи підсумки першого дня, завідувачка кафедри соціального забезпечення Надія Чудик-Білоусова повідомила, що до Форуму зареєструвалося близько 180 учасників, причому до дискусії долучилися не лише представники науки трудового права, а й науковці та практики інших спеціальностей. Особливі слова подяки прозвучали на адресу львівських колег, онлайн-учасників, організаційної команди, технічних працівників та студентів, для багатьох із яких Форум став першим досвідом безпосередньої присутності на великій науковій дискусії.
Робота конференції не завершилася пленарним засіданням. Вона продовжилася за тематичними напрямами та через цифровий простір Форуму, доступ до якого учасники отримали за QR-кодами у програмі.
Перший Кондратьєвський форум продемонстрував, що наукова спадщина Радомира Івановича Кондратьєва не належить лише історії юридичної науки. Питання, якими він займався — межі державного та локального регулювання, роль договору, захист людини праці, співвідношення права і справедливості, відповідальність ученого й викладача — сьогодні повертаються в зовсім нових суспільних обставинах. І саме в цьому полягала головна ідея Форуму: не просто згадати професора, а продовжити започатковану ним розмову про людину, працю і право.
• Матеріали Форуму (матеріали, презентації, фотографії, сертифікати): .
• Кондратьєв Р. І. Вибрані наукові праці. Хмельницький : Хмельницький університет управління та права, 2011. 568 с.
