КОРОТУН ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

КОРОТУН Олександр Васильович народився 13 липня 1987 року в м. Деражня Хмельницької області. З 01 по 07 клас навчався у ЗОШ №3 у м. Деражня, був талановитим і розумним учнем. У 2000 – 2004 роках навчався у Львівському училищі фізичної культури на відділенні футболу, де отримав повну середню освіту. Під час навчання брав участь у спортивних змаганнях в Україні та за кордоном.

У 2009 році закінчив Хмельницький університет управління та права за спеціальністю «Менеджмент і адміністрування». Під час навчання в університеті Олександр зарекомендував себе як дисциплінований та старанний студент, користувався беззаперечним авторитетом серед студентів та повагою науково-педагогічних працівників, а його впевненість, стриманість, скромність, порядність та ввічливість – справжній взірець для наслідування.

З 2011 по 2019 рік проходив службу в структурі Служби безпеки України.

З дитинства Олександра приваблював футбол. Згодом дитяче захоплення стало головною справою життя. У 2021 році він пішов працювати дитячим тренером у ФК «Поділля». Учні згадують про свого тренера з особливим теплом та повагою.
Олександр був талановитим футболістом, відрізнявся своєю майстерністю на полі, нестандартними ходами і взагалі був дуже креативним, розумним, рішучим.

З 25 лютого 2022 року Олександр добровільно став на захист України. Маючи військове звання прапорщика, Олександр проходив військову службу у 128-їй окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді на посаді головний сержант - командир відділення розвідувального взводу стрілецького батальйону. Безпосередньо брав участь у бойових діях на найскладніших ділянках фронту – Правобережжя Херсонщини, у Запорізькій та Донецькій областях.

Загинув Олександр 25 грудня 2022 року на Бахмутському напрямку в м. Соледар на Донеччині під час виконання бойового завдання при відбитті штурмових дій ворога.

Нагороджений (посмертно) орденом «За мужність ІІІ ступеня» Указом Президента України від 20.12.2023 р. №827/2023.
Поховали Олександра КОРОТУНА на Алеї Слави, що в мікрорайоні Ракове, м. Хмельницький.

В Олександра залишились батьки, дружина, двоє синів.

Вічна пам’ять Герою!