ГЕРОЙ УКРАЇНИ ЗАГОРУЙ ДЕНИС СЕРГІЙОВИЧ

ЗАГОРУЙ Денис Сергійович народився 03 серпня 1992 року в місті Вінниця, проживав в Вінницьких Хуторах.
З 1999 по 2007 роки Денис навчався в комунальному закладі Вінницький Хутірський ліцей. З 2007 по 2011 роки – у Вінницькому коледжі Національного університету харчових технологій за спеціальністю Організація виробництва. 
У 2011-2014 роках Денис навчався у Хмельницькому університеті управління та права за спеціальністю Менеджмент. Він проявив себе надійною людиною, мав багато друзів, захоплень і планів. Завжди приходив на допомогу, був цілеспрямованим, намагався досягати всього самостійно. З дитинства мріяв про військову справу і вперто йшов до своєї мрії. Одразу після завершення Хмельницького університету управління та права у 2014 році ДОБРОВОЛЬЦЕМ приєднався до Батальйону Особливого Призначення «ВІННИЦЯ», у складі якого до 2018 року боронив державу на сході країни.
У 2014-2019 роках продовжував навчання у Одеському державному університеті внутрішніх справ за спеціальністю Правознавство. У 2024 році отримав диплом магістра у Вінницькому торговельно-економічному інституті.
З 2018 року пройшов відбір та став співробітником Центру спеціальних операцій «А» Служби Безпеки України в місті Київ (позивний Рудий), отримав військове звання капітана. Під час повномасштабного вторгнення брав участь в обороні Києва, звільненні Херсонщини (штурм Архангельського), Запорізькому контрнаступі. Денис був засновником та командиром групи FPV «PunisherSword» (Панішер Сворд), однієї з найпотужніших бойових груп ЦЕНТРУ. Група під його командуванням зупиняла наступи противника та перерізала логістику на найгарячіших відрізках фронту, а саме на Донецькому (н.п. Бахмут, Часів Яр, Торецьк, Очеретине, Горлівка) та Луганському (н.п Макіївка, Нововодяне, Залиман) напрямках. За період служби в підрозділі нагороджений великою кількістю державних та відомчих нагород. Державні нагороди:
21 червня 2024 року нагороджений найвищим ступенем відзнаки – званням ГЕРОЙ УКРАЇНИ з врученням ордену «Золота Зірка»;
орден «За мужність» ІІІ ступеня;
орден «Богдана Хмельницького» ІІІ ступеня (ПОСМЕРТНО).

20 вересня 2025 року героїчно загинув під час виконання бойового завдання в місті Костянтинівка Донецької області. У Дениса залишились дружина та син Данька.
У нашій пам’яті Денис залишиться щирою, доброю і світлою людиною з великим серцем, він вмів підтримати, згуртувати навколо себе інших, поєднував у собі силу, наполегливість, цілеспрямованість, відповідальність із щирою усмішкою та душевним теплом. Для науково-педагогічного колективу, студентства Університету він назавжди буде мужнім воїном-захисником нашої держави, прикладом відданості, сили духу та людяності! Вічна пам’ять Герою України!

Зі спогадів однокурсників, друзів: 

«Денис приєднався до нас не на першому курсі, а пізніше, у вже сформовану групу, курс, але швидко став для всіх своєю людиною. Він був щирим, світлим і дуже добрим хлопцем, який умів підтримати і подарувати усмішку. Особливо турботливо ставився до брата, завжди був поруч із ним. Така була справжня любов брата, якою захоплююся досі. Про Дениса залишаються тільки найкращі спогади, іншого просто не було»
Василишина (Шульжук) Ірина

«Мій однокурсник – це людина з великим і щирим серцем. Чуйний, добрий, відкритий до людей, він завжди випромінював тепло й підтримку. Його цілеспрямованість і наполегливість вражають: він упевнено йшов до своїх мрій, не боячись труднощів, а його впертість лише допомагала ставати сильнішим і досягати більшого. Денис спортивний, енергійний і завжди усміхнений – його усмішка була здатна підняти настрій навіть у найскладніші дні. Поруч із ним відчувався спокій і впевненість, адже це та людина, яка ніколи б не залишила у біді. Особливе місце в його житті займав брат. Він був його віддзеркаленням – не лише зовні, а й у душі. Між ними був зв’язок, який неможливо передати словами: щирий, глибокий, наповнений любов’ю, підтримкою і справжньою братерською відданістю. Саме про такі стосунки мріє кожен – коли брат є не просто рідною людиною, а частиною тебе, твоєю опорою і найкращим другом. Денис назавжди залишиться у пам’яті як світла, добра і сильна людина, яка вміла любити, підтримувати і надихати інших. Його щирість і тепло житимуть у серцях тих, хто мав щастя його знати»
Бойчук (Задорожна) Альона

«Надійність, позитив, харизма, щирість та просто Справжній чоловік – це все про нашого героя. Дорогий друже, ти назавжди в наших серцях ! Кожна ранкова Хвилина Мовчання завжди для мене про тебе, наш вічний Захисник!»
Велиган Ірина

«Денис був тим, хто завжди ніс із собою світло – щирий, усміхнений, з теплим серцем і живими очима. Активний, спортивний, цілеспрямований – він умів радіти життю і надихати інших рухатись вперед. У ньому була та рідкісна легкість: завжди підтримає, пожартує, згуртує навколо себе. Водночас – зібраний, відповідальний, із внутрішнім стрижнем. Душа компанії, людина, поруч із якою хотілося бути кращим… Таким він і залишиться з нами – справжнім, світлим, незабутнім. Світла пам’ять. Герої не вмирають!»
Вітюк Наталія і Владислав

«Денис був втіленням совісті, щирості та доброти»
Пайонк Христина

«Денис завжди залишиться в моєму серці усміхненим хлопцем, який став взірцем мужності та сили волі»
Бернада (Мотозюк) Настя

«Справжній друг і воїн, справедливий і відважний»
Залога Євгеній

«Денис був для нас не просто одногрупником – він був чудовою людиною і хорошим другом. Я завжди згадуватиму його з посмішкою на обличчі, його щирість, доброту та прекрасне почуття гумору, а також наші вічні посиділки в гуртожитку з нашою компанією….
Світла пам’ять про Дениса завжди житиме в наших серцях. Вічна пам’ять і вдячність за його мужність»
Москалик Олена