Кондратьєв Радомир Іванович

Ім’я Кондратьєва Радомира Івановича відоме не лише на теренах нашої держави, а й далеко за її межами. Як талановитий організатор юридичної науки, мудрий педагог та науковець він усе своє життя присвятив юриспруденції. А народився відомий науковець 14 серпня 1926 року в місті Ізяславі Хмельницької області в сім’ї вчителів. Його батько – Іван Степанович, був вчителем від Бога. Саме йому довірили керівництво Плужнянською, а згодом – Бутовецькою школами Грицівського району нашої області. Мати Радомира Івановича – Неоніла Інокентіївна, викладала російську мову та літературу, була берегинею сімейного вогнища. Батькам доводилось працювати в різних шкільних закладах України. Їхня домівка була там, де були потрібні їхні знання та педагогічна майстерність. Радомир Іванович виховувався в любові, але що таке дисципліна та порядок – знав змалечку [1, с. 3]. Дитинство та юнацькі роки проходили в період колективізації та в роки перших п’ятирічок. Велику Вітчизняну війну Радомир Іванович зустрів у селі Паришеві Чорнобильського району Київської області, де на той час проживали його батьки. Отож страхіття фашистської окупації, смерть та безчинства гітлерівців бачив власними очима. У березні 1944 року вісімнадцятирічним юнаком Радомир Іванович був призваний до лав Червоної армії. Призваних на службу новобранців розмістили в казармах нещодавно звільненого Києва. Напередодні відправки на фронт у військовому підрозділі новобранців сталася надзвичайна подія. Серед кількох новобранців виявили хворих на тиф. Одразу на військовий підрозділ був накладений карантин, так як тиф у військах під час війни – це найстрашніша загроза. У подальшому новобранцям дозволили повернутися додому до завершення карантину. Після карантину Радомир Іванович потрапив на службу в 14 окремий учбовий мотоциклетний полк, що дислокувався у м. Бердичеві. Тут з новобранців формували мобільні розвідувальні підрозділи у складі мотоцикліста-розвідника та мотоцикліста-зв’язківця за зразком німецьких. Після трьох місяців навчання, його як відмінника бойової та політичної підготовки залишили в учбовому полку помічником командира взводу. Кожних три місяці він проводжав на фронт екіпажі розвідників, знаючи, що не всі вони повернуться з тієї страшної війни [1, с. 4]. Весна 1945 року прийшла з довгожданою перемогою, новими надіями. Але до мирного життя повернувся не одразу. Довелося служити в Радянській армії у зазначеній частині та окремому учбовому танковому полку. Після демобілізації Радомир Іванович вступає на юридичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка, який закінчив у 1956 році. Після закінчення навчання розпочав трудову діяльність в органах прокуратури Тернопільської області на посадах помічника прокурора міста Тернополя, помічника прокурора Скалатської міжрайонної прокуратури, прокурора Лановецького, а пізніше – Теребовлянського району. У 1962 році він поступив на навчання на денне відділення аспірантури юридичного факультету Ленінградського державного університету. Саме там з допомогою видатних науковців (професорів О. С. Пашкова, О. І. Корольова, О. С. Іоффе, Ю. К. Толстого) відбувалося становлення вченого-правника. Перші результати наукової діяльності не змусили довго чекати. У 1964 році Р. І. Кондратьєв захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Колгоспно-правовий спосіб захисту майна сільськогосподарських артілей» [2, с. 33]. Починаючи з 1965 року, для молодого науковця розпочався новий етап в особистому та професійному житті. Він повернувся у Львівський державний університету ім. Івана Франка. 30 років Радомир Іванович присвятив науково-педагогічній роботі, з яких 17 років, з 1974 по 1991 рік працював завідувачем кафедри цивільного, а згодом – трудового, земельного та аграрного права. Сферою наукових інтересів були проблеми правильного поєднання централізованого і децентралізованого правового регулювання трудових відносин [3, с. 95]. З кожним роком накопичувався життєвий та науково-педагогічний досвід. Це дозволило в 1979 році у спеціалізованій вченій раді Інституту держави і права Академії наук СРСР захистити докторську дисертацію на тему «Локально-правове регулювання трудових відносин» [4, с. 3]. У роботі вчений досліджував проблеми зіставлення централізованого і децентралізованого правового регулювання трудових відносин, обґрунтував необхідність звуження сфери прямого державного регулювання і розширення прав підприємств і організацій щодо встановлення локальних норм права. Розглядав децентралізацію правового регулювання як вияв подальшої демократизації в нормотворчій діяльності, розширення прав трудових колективів. У 1980 році Радомиру Кондратьєву присвоєно вчену ступінь доктора юридичних наук, а у 1981 році – вчене звання професора. Р. І. Кондратьєв видав два монографічні видання з проблем трудового права: «Локальные нормы трудового права и материальное стимулирование» (1973), «Локальное правовое регулирование трудовых отношений в СССР (1979)».

У 1996 році Радомир Іванович Кондратьєв погодився на пропозицією В. К. Андрушка – ректора Хмельницького університету управління та права і перейшов працювати у нещодавно створений (1992 року) вищий навчальний заклад. Маючи багаторічний досвід науково-педагогічної діяльності й авторитет у науковому середовищі в Україні і на теренах колишнього СРСР він сформував працездатний колектив кафедри, спроможний на рівні сучасних вимог вищої школи вирішувати проблеми організації навчального процесу. Радомир Іванович заклав підвалини наукової школи університету, працюючи з 1996 по 2010 рік проректором з наукової роботи та першим проректором. З цього часу робиться акцент на залучення науково-педагогічних працівників та студентів до активної наукової роботи. У навчальному закладі започатковуються щорічні звітні наукові конференції науковців-викладачів, докторантів та аспірантів. У 2001 році створюється науково-дослідний сектор. Пізніше він реорганізовується в науково-дослідну частину, якій підпорядковується вся наукова робота в університеті. Це активізувало наукову роботу кафедр факультетів, зокрема роботу студентських наукових гуртків, які сприяли запровадженню щорічних студентських конференцій. У жовтні 2001 року були започатковані перші Всеукраїнські юридичні читання студентів та аспірантів як форум молодих учених нашої держави [5, с. 21]. Наукова діяльність кафедр навчального закладу, спектр проведених наукових конференцій свідчать про становлення університету як наукового центру, де проходить підготовка фахівців високого рівня та формуються наукові школи для глибокого опанування знань із галузей права та управління.

З 2002 року в університеті започатковано випуск наукового фахового видання «Університетські наукові записки». Завдяки роботі редакційної колегії, очолюваної Радомиром Івановичем Кондратьєвим, видання стало широко відомим у наукових колах України. Часопис включено до переліку наукових фахових видань України, в яких публікуються результати дисертаційних досліджень на здобуття наукового ступеня доктора та кандидата юридичних, економічних наук та наук з державного управління. У ньому, крім праць представників провідних вітчизняних наукових шкіл, широко репрезентовані наукові праці зарубіжних авторів, серед яких – праці представників навчальних та наукових закладів Москви, Санкт-Петербурга, Краснодару, Казані, Бєлгорода, Пензи, Єкатеринбурга (Російська Федерація), Нового Саду (Сербія), Любліна та Гданська (Польща), Мінська (Білорусь), Астани та Алмаати (Казахстан), Баку (Азербайджан), Душанбе (Таджикистан) [6, с. 14]. Р. І. Кондратьєв завжди охоче ділився своїм багатим багажем теоретичних знань та практичних навичок з молодим покоління студентів. Він підготував шість кандидатів юридичних наук з проблем трудового права. Радомир Іваночич Кондратьєв брав активну участь у законопроєктній діяльності. Упродовж 2002 – 2006 років ним організовано низку громадських обговорень проєкту Трудового кодексу України, за що у 2003 році нагороджений Почесною грамотою України за особливі заслуги перед українським народом. Ним вперше в університеті розроблений курс і виданий навчальний посібник «Філософія права», за яким навчаються здобувачі на магістерському рівні вищої освіти. За його ініціативи в університеті проводилися наукові конференції, методологічні семінари та різного роду наукові заходи. У рамках історико-правового проєкту «Уроки української державності» було започатковано щорічне проведення круглих столів з обговорення актуальних проблем державної політики періоду Української революції, події якої тісно пов’язані з національно-визвольною боротьбою українського народу 1917 – 1921 років. Започатковані наукові заходи дали можливість відстежити аспекти протиборства різних політичних сил у національно-визвольній боротьбі, оцінити діяльність найяскравіших історичних постатей державників та їхній внесок у розвиток державотворчого процесу в Україні, виявити закономірності та усвідомити результати їхньої діяльності, відчути складність тогочасного періоду та спроектувати їх на складні події сьогоднішнього життя. Рішенням вченої ради університету Р. І. Кондратьєву у вересні 2006 року присвоєно почесного доктора (Doctor Honouris Causa) Хмельницького університету управління та права. Науковий доробок Радомира Івановича – понад 100 наукових праць. Він був членом спеціалізованих вчених рад Львівського національного університету імені Івана Франка та Інституту держави і права імені В. М. Корецького. У травні 2007 року Указом Президента України присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України». У листопаді 2014 року Указом Президента України № 857 «Про призначення довічних державних стипендій видатним діячам науки» Радомиру Івановичу присвоєно державну стипендію. 
15 серпня 2018 року Радомир Іванович Кондратьєв відійшов у вічність, залишившись в наших серцях добру пам’ять про себе як видатного педагога-науковця, справжнього наставника для молодих правознавців. Для тисяч молодих юристів його життя – це взірець наслідування. Спогади про чуйного, інтелігентного та життєрадісного Професора ще багато років будуть передаватися із покоління в покоління нашими студентами, які продовжують його справу.

Список використаних джерел
1. Омельчук О. М. Один із синів Подільської землі. Вибрані наукові праці / Р. І. Кондратьєв. Хмельницький : Хмельницький університет управління та права, 2011. 568 с.
2. Юридичне Поділля: Інформаційно-довідкове видання. Хмельницький : Видавництво Хмельницького університету управління та права, 2007. 300 с.
3. Провідні вчені Західного регіону України. Довідкове видання. : Львів, 2003. 250 с.
4. Інформаційно-аналітична газета Проскурів Патріарх юриспруденції Радомир Кондратьєв. 6 жовтня 2011. С. 3.
5. Сторінки історії Хмельницького університету управління та права. Хмельницький : Поліграфіст – 2, 2012. 272 с.
6. Хмельницький університет управління та права (1992 – 2017) : наукові здобутки. Хмельницький : Хмельницький університет управління та права. 2017. 289 с. іл.