П’ЯТЬ РОКІВ МАЛІЄВЕЦЬКОМУ МУЗЕЮ: АКАДЕМІЧНЕ ПАРТНЕРСТВО, ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА ТА НОВЕ КРАЄЗНАВЧЕ ВИДАННЯ

16 жовтня 2026 року в Малієвецькому обласному історико-культурному музеї відбулася V Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція «Шляхетна Україна. Матеріальна та духовна культура», приурочена до п’ятиріччя музейної установи. Партнером наукового форуму став Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова. Конференція об’єднала дослідників історії та туризму, музейних працівників, краєзнавців і представників туристичного бізнесу, фахівців з охорони культурної спадщини. Тематика доповідей охоплювала історію шляхетських родів і резиденцій Поділля та Правобережної України, виміри суспільного й культурного життя маєтків, матеріальну культуру аристократичного середовища та історичні долі його представників. Учасники представили результати досліджень палацово-паркових ансамблів, інтер’єрів шляхетських резиденцій, археологічних знахідок і пам’яток сакрального мистецтва. Окрему увагу приділили історії родин Орловських, культурному простору Малієвецького маєтку, постатям Тадеуша Костюшка й княгині Анастасії Заславської. Практичний вимір дискусії визначили питання відродження історичних парків, музейної інтерпретації минулого, розвитку туристичних маршрутів і партнерства у сфері збереження культурної спадщини. Науковці Університету зробили вагомий внесок у розгляд історії шляхетських резиденцій та культурних трансформацій регіону. Так, завідувачем кафедри публічного управління та адміністрування, доктором наук з державного управління, професором Едуардом ЩЕПАНСЬКИМ було підготовлено доповідь «Аристократичні резиденції Правобережної України в умовах політичних змін кінця XVIII — першої половини XIX століття». Старша викладачка кафедри Анна КОБИЛЯНСЬКА присвятила свою дослідницьку роботу шляхетським резиденціям Поділля як осередкам суспільного та культурного життя XIX століття, доцент Петро СЕМ’ЯНЧУК представив розвідку на тему «Палац ґрафа Бадені в селищі Коропець — від історико-архітектурної величи до загрози перетворення на руїну». Ці дослідження висвітлили значення резиденцій не лише як архітектурних пам’яток, але й як просторів суспільної взаємодії та культурного розвитку в контексті історичних змін. Подією в рамках конференції стала презентація нового науково-популярного, краєзнавчого видання доцентки кафедри публічного управління та адміністрування Університету, кандидатки педагогічних наук, магістра історії Вікторії ЦЕРКЛЕВИЧ — «Палац, сад і жінка: Ружа Орловська з Красіцьких у Маліївцях» (Маліївці — Кам’янець-Подільський, 2026). Авторка також представила доповідь «Життя за палацовим фасадом: Ружа Орловська і культурний простір Малієвецького маєтку XIX століття», присвячену особистості власниці резиденції та культурному середовищу, у якому минало її життя. Видання поєднує історико-краєзнавче дослідження з оригінальним способом пізнання музейного простору — через біографію жінки, чиє ім’я пов’язане з історією палацу. Постать графині Ружі Орловської з Красіцьких стає ключем до розуміння історії маєтку, його культурного середовища та ширшого історичного контексту. У такий спосіб книга постає своєрідним путівником музеєм крізь оптику особистості його колишньої власниці, запрошуючи побачити за архітектурою, парковим ландшафтом і предметами минулого людські долі, культурні практики та жіночий досвід. Такий підхід поєднує науковий інтерес до минулого з можливостями сучасної музейної комунікації. П’ятиріччя музею стало нагодою підсумувати результати роботи зі збереження та популяризації спадщини Малієвецької резиденції. У своєму виступі директорка музею, Анастасія ДОНЕЦЬ зауважила, що завдяки зусиллям музейного колективу, підтримці влади, меценатів, волонтерів і партнерів розвивається експозиційний простір, здійснюється науково-дослідна робота, археологічні розвідки, поповнюються музейні фонди, відновлюються елементи палацово-паркового ансамблю та впроваджуються нові формати взаємодії з відвідувачами. Унікальні формати роботи музею, такі, як волонтерський туризм, толоки, пленери, музейна стайня, заходи з відновлення ветеранів війни, семінари із залученням кращих фахівців з реставрації і ревіталізації забезпечують поступ музею в ХХІ столітті. Важливим свідченням зацікавлення історією маєтку стало й повернення до музейного зібрання шести старовинних видань XVIII–XIX століть із бібліотеки Орловських, що на початку ХХ століття налічувала 10 тис. томів, придбаних меценатами на 75-му аукціоні книг і графіки антикваріату Lamus (Варшава). Окремим розділом аукціону було представлено 47 позицій під назвою «Malejowce. Biblioteka Orłowskich i Krasickich». Проведення конференції засвідчило значимість академічного партнерства між університетом і музейною установою для розвитку регіональних історико-краєзнавчих досліджень та створення нових туристичних продуктів. Поєднання наукового пошуку, музейної практики та популяризації культурної спадщини створює можливості для нового прочитання історії Поділля, збереження пам’яток і залучення ширшої аудиторії до пізнання минулого.  Ювілей Малієвецького музею став не лише підсумком п’яти років діяльності, але й нагодою для подальшого розвитку дослідницько-практичних і культурно-просвітницьких ініціатив.