Міжнародний візит у межах програми University Press Publishing for Ukraine: Policy and Practice

У січні 2026 року у Великій Британії відбувся міжнародний навчально-практичний візит у межах програми University Press Publishing for Ukraine: Policy and Practice, присвяченої сучасним політикам і практикам університетського та академічного книговидання. Програма зібрала представників провідних університетських видавництв, міжнародних видавничих організацій, експертів з відкритої науки, академічної доброчесності, рецензування, цифрових інфраструктур і глобальної дистрибуції наукового контенту.

Участь у програмі взяли 18 учасників, відібраних на конкурсній основі з 65 поданих заявок. Представник університету, завідувач науково-редакційного відділу, професор кафедри приватного права Юрій БІЛОУСОВ успішно пройшов відбір і долучився до міжнародної групи, сформованої для глибокого аналізу сучасних моделей університетського видавництва та ролі знань у часи глобальних трансформацій.

Програма розпочалася з вступних сесій, у межах яких було окреслено загальну рамку університетського книговидання, його місце в академічній екосистемі та ключові виклики, з якими сьогодні стикаються університетські преси. Особливу увагу було приділено взаємодії видавців, авторів, редакторів і дослідницьких інституцій, а також відповідальності видавничих структур за якість і довіру до наукового контенту.

Значний програмний блок був присвячений ландшафту академічного видавництва, ролі професійних асоціацій і міжнародних організацій, а також трансформаціям, спричиненим розвитком відкритої науки. У форматі панельних дискусій учасники обговорювали баланс між традиційними моделями та новими підходами, питання сталості університетських видавництв і виклики, пов’язані з відкритим доступом.

Окрему увагу було зосереджено на процесі наукового рецензування та ролі видавців у його організації. Обговорювалися питання прозорості, визнання роботи рецензентів, довіри до результатів наукових досліджень і відповідальності видавця як посередника між автором і академічною спільнотою. У цьому ж контексті розглядалися принципи формування й розвитку академічних видавничих каталогів, а також авторська перспектива — поєднання ролей дослідника, автора й видавця.

Важливий блок програми був присвячений дослідницькій доброчесності та видавничій етиці. Учасники аналізували міжнародні стандарти, типові етичні порушення, роль видавців у запобіганні недоброчесним практикам та формуванні культури відповідальності й довіри в науковому середовищі.

Жвавий інтерес викликали сесії, присвячені редакційним процесам і робочим потокам у наукових журналах, а також застосуванню штучного інтелекту в академічному видавництві. Дискусії торкалися як практичних можливостей використання ШІ, так і етичних меж, ризиків та впливу нових технологій на якість і авторство наукових публікацій.

Невід’ємною частиною програми стали виїзні візити до провідних видавничих інституцій. Учасники мали змогу ознайомитися з практиками роботи Oxford University Press, UCL Press та європейського офісу Princeton University Press. Ці візити дали змогу побачити зсередини, як функціонують університетські видавництва, які моделі управління портфелями вони використовують, як працюють з відкритим доступом і взаємодіють з дослідницькими спільнотами.

Особливе враження справив візит до Ingram — найбільшого у світі центру дистрибуції та друку на вимогу. Учасники ознайомилися з повним циклом поширення академічного контенту — від видавничої ідеї до фізичної або цифрової книжки, доступної глобальній аудиторії. Цей блок програми дозволив глибше усвідомити роль інфраструктури, логістики й технологій у сучасному книговиданні.

Окремий програмний блок було присвячено цифровій трансформації дослідницьких бібліотек, поширенню результатів наукових досліджень та ролі національних і міжнародних інфраструктур у підтримці відкритої науки. У межах панельних дискусій обговорювалися питання метаданих, постійних ідентифікаторів (PIDs), довгострокового збереження наукового контенту, як фундаментальних елементів стійкої академічної екосистеми.

Завершальна частина програми була присвячена продажам, маркетингу та просуванню академічних журналів і книжок, а також огляду видавничих портфелів і стратегій їх розвитку. Підсумкові обговорення були зосереджені на подальших кроках, можливостях практичного застосування отриманих знань та адаптації міжнародного досвіду до українського контексту.

Особливо цінним складником програми стали численні можливості для неформального професійного спілкування, які дозволили продовжити обговорення поза межами офіційних сесій і відчути щиру відкритість академічної спільноти Великої Британії. Зокрема, відбувся урочистий прийом у Сайнт-Джон коледжі Оксфордського університету (St John’s College, University of Oxford) президенткою коледжу, професоркою Леді Сью Блек, баронесою Блек зі Строма, що став простором живого діалогу між учасниками програми, представниками університетських видавництв і наукової спільноти. Особливою честю стало також розділити спільну вечерю зі студентами й аспірантами Оксфордського університету, які мають українське походження або присвячують свої дослідження темам, пов’язаним з Україною. Окремий прийом відбувся у європейському офісі видавництва Princeton University Press, де професійні дискусії природно поєдналися з проявами щирої підтримки української академічної спільноти. Надзвичайно теплою була зустріч із представниками української діаспори та українцями, які були змушені залишити Україну через війну, під час візиту до містечка Мілтон-Кінс (Milton Keynes), де розміщено один із найбільших європейських центрів дистрибуції та друку компанії Ingram Content Group. Упродовж усієї програми відчувалася не лише професійна зацікавленість, а й глибока людська солідарність: у розмовах відкрито звучало усвідомлення того, що сьогодні Україна захищає не лише власну державність, але й спільні цінності свободи, академічної незалежності та відкритого суспільства, які поділяє і підтримує британська академічна спільнота.

Програма University Press Publishing for Ukraine: Policy and Practice стала не лише джерелом знань і практичних інструментів, а й простором міжнародної солідарності з українською академічною спільнотою. Вона засвідчила глибоке розуміння партнерами того, за що сьогодні борються українські сили оборони, і чому підтримка науки, знань і академічних інституцій є критично важливою. Отримані знання, професійні контакти та спільні візії формують основу для подальшого розвитку університетського та академічного книговидання в Україні з урахуванням принципів відкритої науки, академічної доброчесності та міжнародних стандартів.