Надіслати листа Мапа сайту На головну сторінку
... Я бачу загибель тієї держави, де закон не має сили і перебуває під чиєюсь владою. А там де закон – володар над правителем, вони його раби, я вбачаю порятунок держави й усі блага, які тільки можуть дарувати державам боги (Платон) ...
Українською мовою Русский язык In English
 Меню   
 
  • Загальна інформація
  • Освітній процес
  • Управління університетом
  • Ліцензування та акредитація
  • Вступнику
  • Факультети
  • Кафедри
  • Центр ППК
  • Структурні підрозділи
  • Навчальна діяльність
  • Наукова діяльність
  • Студентське життя
  • Випускники університету
  • Профспілка
  • Публічні закупівлі
  • Інформація для оприлюднення
  • Мапа сайту
  •  

     Спілкування   
     
  • Онлайн конференція
  •  

     Бібліотека   
     
  • Електронна бібліотека
  •  


     Контакти   
     

    29000, Україна
    м. Хмельницький,
    вул. Героїв майдану, 8
    тел:    (0382)71-80-00
    факс: (0382)71-75-70
    email: info@univer.km.ua

     

     Про нас   
     

    Відео про нас

     

     Банери   
         
    Ми на facebook
    Надання безоплатної правової допомоги.
    Євразійська асоціація правничих шкіл та правників
    Міжнародна програма TEMPUS:TRADIR
    Інтернет-портал мережі УРАН доступу до електронних інформаційних ресурсів
    Міністерство освіти і науки України
    Ridna khmelnitchina
    Вінницький регіональний центр оцінювання якості освіти
    neuvoo.com.ua - Ваш пошук роботи починається тут.
    International Association of Procedural Law
    ГГТУ им. П.О.Сухого.
     

     Фотовиставка   
     
     

     Погода   
     
    Погода в Хмельницькому » Україна
     

       Пресцентр університету   
     

    Український новорічний калейдоскоп!

          Через тиждень після коляди, напередодні Старого Нового Року – Щедрий вечір. Це – відгомони, мабуть, дохристиянського звичаю. За християнським календарем – це день преподобної Меланки.

          У народній традиції обидва свята об’єдналися, і тепер маємо Щедрий вечір або свято Меланки. Якщо на Святвечір готували Багату кутю, то на Меланки (13 січня), день, який передує Василю, або ж Новому року – Щедру, яку заправляли смальцем. Саме тому цей вечір і називається Щедрим..

          Вечеряти, як і на Святвечір, сідає вся сім’я. Дуже важливо, щоб одяг цього дня ретельно випраний і чистий. Після вечері треба було обов’язково зайти до сусідів і попросити один в одного прощення за можливу провину, щоб Новий рік зустріти в мирі і злагоді. Наддніпрянська Україна і Гуцульщина святкують Щедрий Вечір як важливе свято різдвяного циклу з добре розвиненою обрядовістю. Галицьке магазин детской одежды Поділля не святкує, оскільки Щедрий Вечір у галичан – напередодні Хрещення, тоді як на Наддніпрянщині це – «Голодна кутя», Богоявлення передвечір’я.

          СТАРИЙ НОВИЙ РІК — дивна словесна конструкція, яка багатьох українців причаровує навіть більше, ніж «просто Новий рік». Бо чудес в оту староноворічну ніч буває більше, ніж з 31-го на 1-ше. Українці стали двічі святкувати Новий рік після реформи календаря у 1918 році. 14 січня — це свято за старим стилем.

          Утім тисячоліття тому новоріччя зазнало ще більшого перетворення, ніж пересування на два тижні. Новий рік давні слов’яни святкували навесні (звідси, як пояснюють учені, у щедрівках згадки про ластівок і засівання хлібним зерном). З прийняттям християнства Новий рік стали відзначати у вересні. Обряди, вірування, дати пересувалися, накладалися одні на інші і вийшло чудове, калейдоскопічно дивовижне свято — старий Новий рік.

          Сьогодні, 13 січня, зазвичай готують смачну скоромну вечерю. На відміну від Святвечора, це свято не суто родинне, отож люди ходять один до одного в гості. Як смеркне, можна йти щедрувати — вітати людей з Новим роком, закликати до хати злагоду, добробут і багатий урожай, а хлопцям та дівчатам пророкувати щасливий шлюб (для обдарування щедрувальників годиться напекти млинців, бубликів, пиріжків).

          Щедрівники водять із собою по хатах Маланку і Козу. За церковним календарем 13 січня — день святої Меланії. Отож перевдягненого в дівчину хлопця називають Маланкою, а веселе ходіння з ним по хатах — маланкуванням. 14 січня — день святого Василя. Отож Маланка не сама ходить, її Василько (перевдягнена в хлопця дівчина) водить. Хлопця-Маланку вдягають у жіночий традиційний одяг (керсетка, спідниця, фартух), тільки сорочка мусить бути чоловіча. Голову в’яжуть хусткою. В руках у Маланки — мітла або великий віник. Коли починають співати «Маланки», «дівчина» нишпорить по хаті, намагаючись поперекидати те, що лежить не в порядку, вимахує мітлою і «лякає» дітей. Про Маланку співають, що вона «добра господиня»: «на ополонці ложки мила, ложку й тарілку упустила». А як діставала — замочила шовковий фартух і просить: «Ой повій, вітре буйнесенький, висуши фартух тонесенький!». Фартух у стародавніх обрядових текстах, як пояснюють фольклористи, — це жіночий символ-оберіг. У піснях зустрічається мотив, коли дівчина несе в фартушку груші і сливи і віддає їх «з фартушком» тільки тому, кого любить «сердушком».

          Козою перевдягається хлопець. Вважається, що господарям, до оселі яких завітають в новоріччя щедрівники з Козою, буде в усьому щастити. Волохата Коза пов’язується з буйною родючістю ниви. Козу вбирають у вивернутий хутром назовні кожух, щоб прикликати в дім господарів такі ж рясні блага, як густа вовна білого руна.

          Окрім Кози, у цьому новорічному дійстві завжди є Дід і Лікар. Серед гурту ще можуть бути Баба, Циган, музики (з сопілками, скрипкою, бубном). Сюжет вистави такий: Коза скаче і веселить господарів, раптом лунає постріл — вона падає і «нежива стає». Дід і Баба голосять, запрошують лікаря, той каже, що «справа безнадійна», вимагає хабара, врешті «надуває козі жилу» — вона оживає і знову веселить господарів.

          У новорічну ніч по хатах ходять також посівальники. З вечора 13 січня до світанку 14-го вони засівають нашу квартирну «ниву» на нове життя, на Новий рік та на довгий вік, на добро, здоров’я й достаток. Засівають хлопчики 7 — 14 років (дівчатам і жінкам цього робити не можна). Підлітки носять у рукавиці зерно жита, пшениці, ячменю, проса, гречки. Зерно символізує життя. Дуже добрий знак, коли зернята впадуть не тільки на паркет чи килим, а й на господарів (як свята вода) — тоді треба чемно вклонитися.

          У цю багату на небанальні події ніч колись спалювали Дідуха — сніп жита, який стояв на покуті на Святвечір. Перед цим сніп обмолочували і навесні зерном з нього засівали першу борозну ниви. Восени останній сніп з тієї ниви ставав Дідухом. Ось такий колообіг у природі.

    Зі святом!!!




     
       Новини 
     
  •  
  • В ХУУП відбувся науково-практичний круглий стіл.
  •  
  • Інформація
  •  
  • Оголошення!
  •  
  • Набір на короткостровий семінар з підвищення кваліфікації арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами).
  •  
  • Оголошення!
  •  
  • Рейтингове оцінювання науково-педагогічних працівників університету за результатами професійної діяльності у 2017-2018 навчальному році
  •  
  • Оголошення
  •  
  • Вітаємо команду!
  •  
  • УВАГА!!!!!
  •  
  • Бібліотечний фонд Хмельницького університету управління та права поповнився колективною монографією!!!
  •  
  • Вітаємо Дмитра Бевзу!
  •  
  • Вітаємо Михайлову Ірину Юріївну!
  •  
  • Науково-практичний круглий стіл «Захист прав людини в Україні: сучасний стан та перспективи вдосконалення», присвячений 70-річчю проголошення Загальної декларації прав людини
  •  
  • Міжнародна наукова конференція «Cімнадцяті осінні юридичні читання» та Міжнародна науково-практична конференція «Людська гідність і права людини як основа конституційного устрою держави» упішно відбулись!!!!!!
  •  
  • Конкурс на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників

     
    ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ ТА ПРАВА 2018 р.